Методика проведення майстер-класу «Я роблю це так» 1. Час – до 12 хвилин. Майстер-клас супроводжується мультимедійною презентацією, яка містить слайди як для присутніх на майстер-класі глядачів, так і для тих вчителів, які грають роль «учнів». 2. Стиль поведінки вчителя: впевнений, доброзичливий, енергійний, гуманістичний. Особистий стиль має проявлятись як під час спілкування із присутніми на майстер-класі глядачами, так і під час роботи з учителями, які виконуватимуть роль «учнів». Хід майстер-класу. 3. Оголошується тема майстер-класу (окремий слайд мультимедійної презентації). Увага! Тема майстер-класу повинна ілюструвати науково-методичну проблему, над якою працює вчитель-конкурсант. 4. Висвітлюється мета майстер-класу (окремий слайд мультимедійної презентації). 5. Обгрунтовується актуальність обраної теми для майстер-класу (можливий окремий слайд мультимедійної презентації). 6. Організаційний момент (звернення за допомогою до колег, які будуть грати роль «учнів»). 7. Розігрується навчальна ситуація («Шановні колеги, уявіть себе учнями … класу») 8. Далі по черзі відбувається: - то оголошення етапів майстер-класу для глядачів (можливий окремий слайд мультимедійної презентації); - то робота з «учнями». 9. Під час роботи з «учнями» використовуються як слайди презентації, так і матеріали, які знаходяться на партах «учнів» або на переносній дошці. 10. Паралельно з роботою з «класом» пояснюється важливість кожного виду роботи для досягнення поставленої мети та для розвитку «учнів»: а) «Доки учні виконують завдання, хочу зазначити, що …» б) «Доки учні працюють самостійно, хочу наголосити на тому, що …» 11. Іноді можна пояснити, як цей вид роботи відбувається у звичайних умовах (на відміну від рольової гри). 12. Якщо «учням» дається завдання щось прослухати та/або переглянути відео-фрагмент або слайд-шоу, то паралельно з переглядом та/або прослуховуванням можна також пояснити присутнім глядачам, чому важливий цей вид роботи, як він спрацьовує на досягнення мети. 13. У поясненнях також доцільно спиратись на вікові особливості учнів, їхні особистісні можливості, а також «прокладати місточки» до власного досвіду роботи над реалізацією науково-методичної теми. 14. Між різними видами роботи доцільно коротко підбивати проміжні підсумки (що «учні» усвідомили, чого навчились під час цього виду роботи, як він спрацював на кінцевий результат). 15. У загальному підсумку майстер-класу доцільно зазначити, праці яких науковців та перспективний педагогічний досвід яких вчителів-практиків стали джерелом для власних творчих ідей, які лягли в основу досліджуваної науково-методичної проблеми. 16. Завершується майстер-клас подякою «учням» та присутнім глядачам.

 

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Науково-методичні рекомендації до проведення майстер-класу (для вчителів предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх навчальних закладів) м. Черкаси 2010 Майстер - клас - це не просто демонстрація знань та умінь вчителя - майстра, а передача його досвіду який відшліфовувався упродовж довгих років. 1. Визначення поняття майстер-класу * МАЙСТЕР - КЛАС - це одна із ефективних та оптимальних форм професійного навчання та зросту вчителя і є своєрідним форматом інформаційного представлення методів, прийомів, форм діяльності, які удаються автору в навчанні аудиторії. * МАЙСТЕР — КЛАС — це ярко виражена форма підвищення майстерності педагога у вчителя -майстра, тобто передача майстром свого досвіду роботи іншим шляхом прямого, коментованого показу прийомів роботи. * МАЙСТЕР — КЛАС - форма навчального заняття, яке проводиться фахівцем-майстром або людиною, чий рівень знань і умінь в якісь області педагогічної діяльності значно вищий, ніж у оточення [8] * МАЙСТЕР - КЛАС - сучасна форма проведення навчального тренінгу-семінару для відпрацювання практичних навичок з різних методик і технологій з метою підвищення професійного рівня й обміну перспективним досвідом учасників, розширення кругозору й залучення їх до новітніх областей знання. [3] * МАЙСТЕР — КЛАС - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, показує способи подолання консерватизму і рутини. Майстер-клас - це особливий жанр узагальнення і поширення педагогічного досвіду, представлений у вигляді фундаментально розробленого оригінального методу або авторської методики, що спирається на свої принципи і має певну структуру. З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду, тим, що в процесі його проведення відбувається безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту і пошук творчого рішення педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку педагога-майстра (ведучого майстер-класу) [3]. * МАЙСТЕР — КЛАС - цей головний засіб передачі концептуальної нової ідеї своєї (авторської) педагогічної системи. Учитель як професіонал протягом кількох років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що включає цілепокладання, проектування, використання послідовності ряду відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні інновації, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо [3] *МАЙСТЕР - КЛАС - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація оригінальних методів освоєння певного змісту при активній ролі усіх учасників заняття. *МАЙСТЕР — КЛАС - це особлива форма навчального заняття, заснована на "практичних" діях, демонстрації творчого рішення певної пізнавальної чи проблемної педагогічної задачі. *МАЙСТЕР — КЛАС - це форма заняття, у якій сконцентровані такі характеристики: виклик традиційній педагогіці, особистість учителя з новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудови за допомогою усіх учасників заняття, плюралізм думок та ін. [3] * МАЙСТЕР — КЛАС - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом, навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація оригінальних практичних методів освоєння певного змісту, передачі педагогічної майстерності (можливо, авторської педагогічної програми) при активній взаємодії усіх учасників заняття, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки для розвитку учня і педагога [10]. Отже, найважливішими особливостями майстер-класу є: 1) новий підхід до філософії навчання, акцент на ефективних інноваціях в освітньому процесі; 2) створення умов для включення всіх учасників в активну діяльність; 3) постановка проблемного завдання і рішення її через програвання різних ситуацій; 4) прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників майстер-класу; 5) вільний вибір форм, методів, технологій роботи, забезпечення обміну думками між учасниками; 6) представлення можливості кожному учасникові долучитися до пропонованого методичного матеріалу; 7) процес пізнання набагато важливіший, цінніший, ніж саме знання; 8) форма взаємодії - співпраця, співтворчість. Хто такий педагог - майстер? Педагог-майстер - це людина, яка вже пройшла свій самобутній, неповторний шлях особистого та професійного зростання, досягла на цьому шляху певних успіхів. Успіхи ці можуть бути самої різної властивості. Тут і самобутня логіка вибудовування виховних стосунків, і оригінальна організація процесу навчання, і технологічно вивірені моделі оптимального планування навчальних занять, містка, багатовимірна оцінка якості отриманих освітніх результатів. Яка позиція педагога-майстра? Позиція майстра - це, передусім, позиція консультанта і радника, що допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в освоєнні способів професійної діяльності. Проводячи майстер-клас, майстер ніколи не прагне просто передати знання. Він намагається залучити учасників до процесу, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що заважає саморозвитку. Усі завдання майстра і його дії спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони виявили себе як творці. Це м'яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Майстер створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні. Він працює разом з усіма, дорівнює себе учасникові майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності. Майстер виключає офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки педагога, його самокорекції. У взаєминах з колегами майстер повинен застосовувати певний стиль, проявляючи свої особисті якості: комунікабельність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент тощо. 2. Актуальність та стрижнева ідея проведення майстер-класу Актуальність проведення майстер-класу визначається:  сучасними тенденціями розвитку суспільства (глобалізація, інтеграц гуманізація, демократизація та інформатизація);  сучасними тенденціями розвитку системи освіти (відкритість, безперервність, доступність, розвивальна спрямованість тощо);  зростанням ролі предметів художньо - естетичного циклу в освітньою просторі;  необхідністю запровадження інноваційних підходів для підвищення ефективності навчання вчителів мистецьких дисциплін. Ідея проведення майстер-класу:  позитивна мотивація учасників майстер-класу на успішність, результативність роботи, до свідомої планомірної системної самоосвітньої діяльності;  спонукання педагогів до активізації рефлексивної, пошукової, творчо-діяльності, до вдосконалення власних педагогічних підходів, формування індивідуального педагогічного стилю. 3. Мета та основні завдання майстер-класу Мета проведення майстер - класу:  створення умов щодо професійного розвитку учителя;  удосконалення росту професійної майстерності вчителя мистецьких дисциплін щодо впровадження сучасних технологій навчання в свою практичну діяльність. Основні завдання майстер-класу:  узагальнення досвіду роботи з обраної проблеми;  передача вчителем - майстром свого досвіду;  спільне відпрацювання методичних прийомів;  реальна допомога учасникам у визначенні завдань щодо саморозвитку й формування індивідуальної програми самоосвіти. 4. Вимоги до проведення майстер-класу Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду повинний демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен складатися із завдань, які спрямовують діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але усередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, засобів для досягнення мети, темпу роботи тощо. Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань з пропонованої проблеми, що дозволить розширити кожному власні уявлення через збагачення знаннями інших учасників. Майстер-клас - це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7-15 учасників) за участю майстра, що "ініціює пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників. 5. Орієнтири для проведення майстер-класу Тематика майстер-класів може включати:  огляд актуальних проблем і технологій,  різні аспекти і прийоми використання педагогічних технологій,  авторські методи застосування технологій на практиці,  секрети, нюанси і можливості використання технологій у конкретних завданнях. Учасники в ході майстер-класу можуть:  вивчати розробки за темою майстер-класу;  брати участь в обговоренні отриманих результатів;  ставити питання, отримувати консультації;  пропонувати для обговорення власні проблеми, питання, розробки;  висловлювати свої пропозиції щодо обговорюваних ідей. Основний принцип організації майстер-класу: не просто словесно продемонструвати те, чого досяг педагог-майстер, але й ознайомити учасників з практичним аспектом досвіду, тобто „як я це роблю ". Дуже важливо при цьому розуміти, що будь-який майстер-клас орієнтований на особливу групу слухачів, учасників. Тому організаторові майстер-класу варто в період його підготовки продумати низку питань: кому буде адресована інформація,  з якими очікуваннями прийдуть учасники на зустріч з "педагогом-майстром";  яка центральна інноваційна ідея досвіду;  що є ключовими елементами досвіду, якими цікавими прикладами їх проілюструвати;  на якому структурному рівні відбудеться презентація досвіду: а) вузькопредметних методичних дій (пов'язаний з опануванням учнями спеціальних профільних знань, умінь, навичок з даного предмета); б) загальнометодичному (більш широкий, передбачає перенос створених учителем - майстром технологічних моделей і схем на сферу інших навчальних предметів); в) психологічному (забезпечує проектовану результативність навчання й виховання через залучення до навчального процесу тих чи інших структур особистісно-психологічного розвитку дитини за рахунок актуалізації індивідуально-особистісного, мотиваційно-потребнісного поля діяльності учня); г) власне педагогічному (пояснення в діяльнісно-практичному контексті інноваційність ідеї та причини високої результативності роботи педагога-майстра) [8].  які грані досвіду краще запропонувати в ході майстер-класу для психологічного, методичного, педагогічного, практичного осмислення;  яка форма організації діяльності є найбільш ефективною для ознайомлення з досвідом;  якими будуть тип і мету виступу: інформаційний (пояснення), агітаційний (спонукання до певної дії, активізація діяльності учасників), проблемно-дискусійний (висвітлення та обговорення різних точок зору, підходів до розв'язання проблеми), практико орієнтований (спрямований на опанування певних умінь);  якими мають бути зміст і структуру виступу, шляхи організації контакту, взаємодії з аудиторією;  які методи і прийоми будуть найбільш ефективними для досягнення мети майстер-класу;  як визначити результативність майстер-класу та рівень задоволення очікувань слухачів тощо. Поради ведучому майстер-класу: 1. Якщо ви хочете учити інших, то необхідно вчитися самому. Тільки практика і робота над собою учать добре говорити і передавати свої знання іншим. 2. Тільки тоді повірять промовцеві, якщо він живо і переконано говорить про власний вибір. 3. Коли говорите, пам'ятайте тему і не відходьте від неї далеко. Майте при собі конспект, і якщо забули думку, не соромлячись подивіться в нього і продовжуйте свій виступ. 4. Учиться управляти аудиторією. Не давайте їй захопити себе. Володійте завжди собою, будьте тверді та спокійні, тоді ви "триматимете" слухачів у своїх руках. 5. Наводьте у своїй промові більше фактів, прикладів, менше вживайте загальних фраз. 6. Не переривайте того, хто запитує, дайте йому висловитися, уважно спостерігайте за ним для того, щоб обдумати і дати вичерпну відповідь. Якщо ви не знаєте, що відповісти, варто в цьому признатися, пояснивши свою позицію. 7. Ваш виступ не повинен бути суцільним монологом. Щоб досягти успіху, необхідно створити ситуацію взаємодії з аудиторією (зокрема, при виборі форми спілкування надавати перевагу діалогу, а не монологу; орієнтуватися на співпрацю з аудиторією; пам'ятати про дотримання виразності й емоційності мовлення) [8] 6. Алгоритм проведення майстер-класу з урахуванням специфіки предметів художньо-естетичного циклу. Алгоритм базується на основних наукових ідеях та підходах:  діяльнісному;  особистісно-зорієнтованому;  дослідницькому;  рефлексивному. Покроковий алгоритм проведення майстер-класу може бути представлений кількома моделями: Модель 1. 1 крок: презентація педагогічного досвіду; 2 крок: представлення системи уроків вчителя - майстра; 3 крок: імітаційна гра; 4 крок: моделювання (з урахуванням практично-творчої діяльності та аналізом - інтерпретацією); 5 крок: рефлексія з дискусією за результатами спільної діяльності. Модель 2. [3] 1) Презентація педагогічного досвіду педагога-майстра. 1. Обґрунтування основних ідей ефективної педагогічної технології. 2. Характеристика творчої лабораторії педагога-майстра (опис досягнень у досвіді роботи, джерел, на які спирався педагог при створенні власної ідеї). 3. Визначення проблем і перспектив у роботі педагога-майстра. 4. Опис системи уроків у режимі ефективної педагогічної технології. 2) Презентація уроку (заняття). 1. Повідомлення педагога про проект відкритого уроку (заняття). 2. Визначення основних прийомів і методів роботи, які будуть демонструватися. 3. Стисла характеристика учнів (реальні навчальні та виховні можливості, стан здоров'я), обґрунтування результатів діагностики, прогноз розвитку школярів. 4. Докази результативності діяльності учнів, позитивної динаміки їх розвитку, що свідчать про ефективність використання педагогічної технології. 5. Питання педагогу за презентованим досвідом. 3) Відкритий урок (заняття) або імітаційна гра, творча лабораторія, педагогічна майстерня для слухачів, де демонструються прийоми ефективної роботи з учнями. 4) Рефлексія. 1. Аналіз уроку (заняття), проведений педагогом-майстром. 2. Питання слухачів до педагога за проведеним уроком (заняттям). 3. Загальна дискусія. 4. Заключне слово педагога-майстра (з урахуванням зауважень, пропозицій, побажань учасників). 5) Моделювання. 1. Самостійна робота слухачів щодо створення власного продукту (моделі уроку, заняття тощо) на основі продемонстрованої технології. 2. Захист авторських моделей уроку (інших результатів діяльності) слухачами. 7. Форми проведення майстер-класу, рекомендовані для вчителів художньо-естетичного циклу: 1. Презентація (з демонстрацією форм та методів вчителя - майстра); 2. Тренінг (із спеціальними мистецькими інтерактивними вправами); 3. Презентаційний ланцюжок (із висвітленням системи роботи засобами інтеграції мистецьких предметів); 4. Методичний подіум (із висвітленням авторських родзинок свого досвіду); 5. Творча лабораторія (із пошуком й ідентифікацією ефективних методів і прийомів роботи). Творча лабораторія педагога - динамічна освіта, яка передбачає варіювання змісту, принципів, методів і форм навчально-виховної діяльності. Мета творчої лабораторії - концептуальне і практичне оновлення педагогічного процесу в його спрямованості на особистість учня (учасника лабораторії) і одночасно на педагога, удосконалення його професійної діяльності і професійної освіти в цілому. Теоретико-методологічною і психолого-педагогічною основою створення творчої лабораторії є поєднання культурологічного, ціннісного, діяльнішого й особистісно орієнтованого підходів. Творча лабораторія - універсальний компонент професійної діяльності учителя художньо-естетичного циклу, незалежно від його профілю, оскільки є оптимальною формою науково-теоретичної та експериментально-практичної діяльності в будь-якій зоні педагогічного пошуку, перевірки інноваційних ідей, їх практичної апробації та доведення. Обов'язковою умовою ефективності роботи творчої лабораторії є багатоаспектна педагогічна взаємодія педагога-майстра та учасників лабораторії, учасників між собою тощо. Творча лабораторія дозволяє об'єднати усі ланки педагогічного процесу в єдину взаємозв'язану систему і забезпечити її ефективне функціонування [7]. 6. Педагогічна майстерня (із застосуванням аналізу-інтерпретації витворів мистецтва). Педагогічна майстерня - один із сучасних способів проведення методичного (навчального) заняття, спілкування педагога-майстра і слухачів (учнів), розвитку професійної компетентності учителів (предметних компетенцій і життєвих компетентностей школярів). Педагогічна майстерня будь-якого "жанру" завжди стимулює творчість учасників, включає їх в активну діяльність. Майстерня - це новий тип заняття, заснований на гуманістичній філософії, така педагогічна технологія, яка ґрунтується на тих цілях, використовує ті засоби освіти, розвитку і виховання, які визначаються стратегією модернізації освіти як найважливіші, а саме: - учасник (учень) повинен діяти автономно і рефлексивно (пізнавальна і самоосвітня компетенції); - використовувати різні засоби інтерактивно; - входити в соціально-гетерогенні групи і функціонувати в них (соціальна і особистісна компетенції). Майстерня акцентує увагу на поєднанні навчання, спілкування і творчості. Гасло майстерні - "Усі здатні!". Майстерня - це технологія, що вимагає від вчителя переходу на позиції партнерства з учасниками, пріоритету процесу над результатом. Ця технологія спрямована на "занурення" учасників майстерні в процес пошуку, пізнання і самопізнання. Майстерня має свої принципи, свій алгоритм роботи. Етапи майстерні: - мотиваційний (спонукання до пізнавальної діяльності, перше завдання в майстерні, що мотивує подальшу діяльність учасників); - створення творчого продукту (індивідуально або в груповій взаємодії); - соціалізація (пред'явлення створеного продукту, ідей, результатів усім учасникам, поєднання індивідуальних результатів, колективна робота); - проміжна рефлексія і самокорекція діяльності, формування інформаційного запиту (вибудовування нових проблем); - нова інформація і її обробка; - коригування творчого продукту або створення нового варіанту версії, гіпотези; - групова або індивідуальна робота; - соціалізація; - загальна рефлексія на рівні думки, аналізу свого шляху, своїх відчуттів, вражень і вихід на нову систему проблем. 7. Моделювання уроку з елементами дискусії (відповідно до запропонованої теми); 8. Сюжетно-рольова гра (з використанням віртуальних подорожей); 9. Мистецька вітальня (із запрошенням діячів мистецтва); 10. Конкурс - виставка (з презентацією власних мистецьких досягнень). 8. Підсумок проведення майстер-класу (рефлексія): • учитель - майстер узагальнює авторську систему навчально-виховної роботи з предмету (образотворче мистецтво, музичне мистецтво, художня культура); • майстер проектує успішну діяльність учасників, створює умови для зростання їх педагогічної майстерності на основі рефлексії. 9. Критерії оцінювання майстер-класу Орієнтовні критерії якості підготовки та проведення майстер-класу 1. Актуальність і змістовність - наявність ідеї, актуальної й необхідної для сучасної освіти, чітке визначення ідеї досвіду, його технології, результативності використання, переваг і можливих небезпек тощо. 2. Презентабельність - вираження інноваційної ідеї, рівень її представлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці і практиці освіти. 3. Ексклюзивність - яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей), вибір, повнота й оригінальність рішення інноваційних ідей. 4. Прогресивність - актуальність і науковість змісту та прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту й відповідають тенденціям сучасної освіти і методиці викладання предмета, здатність не лише до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду. 5. Мотивованість - наявність прийомів та умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність щодо створенню нового продукту діяльності на занятті. 6. Оптимальність - достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим). 7. Ефективність - результативність, отримана кожним учасником майстер-класу (що це дає конкретно учасникам?) Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності. 8. Технологічність - наявність чіткого алгоритму заняття (фази, етапи, процедури), оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації, прийомів пошуку й відкриття, здивування, осяяння, рефлексії (самоаналізу, самокорекції). 9. Артистичність - піднесений стиль, педагогічна харизма, здатність до імпровізації, вплив на аудиторію, готовність до поширення і популяризації свого досвіду. 10. Загальна культура - ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.  Кожний критерій оцінюється максимально десятьма балами. Максимальна оцінка - 100 балів. Орієнтовні критерії оцінки ефективності майстер-класу 1) мотивація свідомої діяльності всіх учасників; 2) методично грамотна побудова показу форм, методів організації педагогічної діяльності; 3) рефлексія діяльності майстра та учасників. Орієнтовні критерії для учасників відповідно до досягнення нового рівню індивідуального стилю творчої педагогічної діяльності: - імітаційний; - конструктивний; - творчий Якісно новий результат: уміння моделювати урок, або заняття в режимі технології, в якій працює майстер. Список використаної літератури 1. Музиянова Л.А. Творческие мастерские // РЯШ. - 2003. - №6. 2. Мухина И.А. Что такое педагогическая мастерская / И.А.Мухина, Т.Я.Еремина. Мастерские по литературе: интеграция инновационного и традиционного опьіта: Книга для учителя. - СПб.: СПбГУПМ, 2002. 3. Организация и проведение мастер-классов. Методические рекомендации. сост. А.В. Машуков, руководитель отдела организационно-методического обеспечения конкурсов професіонального мастерства и олимпиадного движения, победитель конкурса «Учитель года Челябинской области - 2004»; под ред. А.Г. Обоскалова. - Челябинск, 2007. -13 с. 4. Пахомова Е.М. Изучение и обобщение педагогического опыта. // Методист. - 2005. - № 2. 5. Селевко Г.К. Альтернативные педагогические технологии. - М. : НИИ школьных технологий, 2005. - 224 с. 6. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе дидактического и методического усовершенствования УВП. - М.: НИИ школьных технологий, 2005. - 288 с. 7. Смирнов Александр Владимирович. Теория и практика творческой лаборатории педагога-музьканта в системе непрерьвного довузовского художественно-эстетического образования: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора педагогических наук. - Москва-2010. 8. Фришман И.И. Что такое мастер-класс? // http://www.soudo.ru/dopobr/Zdravstvujte-kollegi.doc