СХЕМА РОЗРОБКИ УРОКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Клас, назва розділу, № уроку (в системі програми). Мета уроку: навчальна, } Діяльнісний підхід, спрямований на розвиток умінь і навичок учнів, застосування набутих знань у створені творчих робіт і проектів інтегрованих з соціокультурним і природним середовищем. розвивальна, виховна. Цілі навчання: Визначення основних і предметних компетенцій уроку виходячи з діяльнісно-розвиваючої парадигми навчання (особистісно-орієнтований результат діяльності). Тип уроку: комбінований. Техніка виконання: акварельний (гуашевий) живопис, графічні техніки (простий олівець, кольорові олівці, туш, перо; пастель, кольорові крейди вугілля, монотипія, акватипія, гратографія (енкаустика), пуантелістика, офорт – ліногравюра…), скульптурне, декоративне ліплення, пап’є-маше, металопластика, шкіряна пластика, аплікація, мозаїка, колаж, паперопластика (стрічкова пластика, квілінг, рельєфна пластика, об’ємна пластика), вітраж, панно, витинанка… Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний), евристичний (проблемного викладу), частково-пошуковий, репродуктивний (відтворюючий), дослідницький. Форма організації: урок, лекція, семінар, екскурсія, практичне заняття, залік, домашня навчальна робота та ін.; виконання вправ та творчої роботи – в групах, в парах, кооперативно-групова, диференційовано-групова, ланкова, бригадна фронтальна та індивідуально-групова робота. Терміни і поняття (словник термінів та їх тлумачення): (наприклад, перспектива повітряна, візуальна, точка зору, ракурс…). Обладнання: для вчителя — комп’ютер, діапроектор…; для учнів — альбом, акварельні фарби, пензлі, палітра, склянка з водою. Візуальний ряд: наприклад, – презентація, репродукції творів образотворчого мистецтва (А. Куїнджі. «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці», В.А. Васнєцов. «Дніпро перед бурею», А. Мироненко «Вечірній Дніпро»), фотографії черкаських краєвидів, схеми поетапності зображення живописного пейзажу, таблиці з відтінками кольору. Літературний ряд (при потребі): наприклад, – Т.Г. Шевченко. «Причинна», Микола Вінграновський. «Скажи мені, Дніпре…», Феофан Прокопович. «Похвала Дніпрові». Музичний ряд (при потребі): наприклад, прослуховування музичного твору Юрія Щуровського «Після перегляду Куїнджі». Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво, екологія. План уроку (Наприклад, створення живописної композиції « Пейзаж рідного краю»): /обов’язково визначити витрати часу на кожний компонент уроку!/ І. Організація класу ІІ. Повідомлення теми уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда на тему: «Що повинен знати й уміти художник?» ІV. Мотивація навчальної діяльності. V. Вивчення нового матеріалу Бесіда про повітряну перспективу ( колективний аналіз репродукцій картин художників). VІ. Практична робота 1. Виконання вправи (Наприклад, «Блакитні пагорби») Виконання вправи (групова або фронтальна робота). Наприклад. Доберіть кольорову гаму. 2. Виконання живописної композиції – «Пейзаж рідного краю». VІІ. Підсумок уроку (наприклад, виставка закінчених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок) VІІІ. Домашнє завдання. (Підготовка до наступного уроку) Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Створення емоційної атмосфери. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Слово вчителя. Запитання класу. Вміти спостерігати, бачити красу, грамотно підбирати кольори. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Оспівати красу рідного краю. V. Повідомлення теми і мети уроку. VІ. Вивчення нового матеріалу Проблемне питання: Бесіда. VІІ. Практична робота. Наприклад, – малювання: виконання живописної композиції – «Пейзаж рідного краю». 1. Виконання вправи «Блакитні пагорби» - передати за допомогою холодних відтінків враження простору. 2. Групова робота . Доберіть кольорову гаму, яка відповідатиме порі року: весна, літо, осінь, зима; часу доби: світанок, день, захід сонця, ніч (робота з картками). 3. Музична робота: як створили образ Дніпра за допомогою музичних засобів композитори? 4. Етапи виконання практичної роботи. - Робота над пейзажем починається з...? (із творчого задуму) Отже, визначте мотив пейзажу, його формат і форму аркуша. - Позначте лінію обрію, що визначає співвідношення неба, землі (води). - Намітьте (у разі потреби олівцем) загальні обриси, пропорції окремих предметів, їхньої будови. - Пропишіть аквареллю небо, хмарки. - Зобразіть узагальнену форму основних елементів пейзажу таким чином, щоб вони чітко утворили просторові плани. Продумайте колірну будову пейзажу. - Після уточніть і промалюйте пензлем деталі. Пам’ятаємо! Всі предмети, віддаляючись, не тільки зменшуються за величиною, але й ніби тануть у повітрі, набуваючи неясного обрису, частково змінюючи колір з додаванням голубого відтінку. VІІІ. Підсумок уроку. - Здобуття власного естетичного досвіду в зображенні пейзажу. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно. Можлива виставка закінчених творчих робіт учнів з аналізом досягнень та допущених помилок, а також роз’яснюється методика виконання роботи для тих учнів, що не встигли її завершити. VІІІ. Домашнє завдання. (Підготовка до наступного уроку; наприклад, – спостереження за явищами природи та предметним середовищем, підбір мистецьких творів до наступного уроку...). Відповісти на запитання: Де побували? Що відчули? Що нового взнали? Що сподобалось, полюбилось? ЗАУВАЖЕННЯ Найбільш поширеним є комбінований тип уроку Найбільш бажаними можна вважати такі типи уроків: а/ уроки ознайомлення з мистецькими творами /учні ознайомлюються з цілими серіями цих творів/; б/ уроки вивчення творчості художників /проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців/; в/ уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва /організується сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів/; г/ уроки оволодіння образотворчою грамотою /заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо/; д/ уроки створення самостійних творчих робіт /втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах/. За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу. Їх основні компоненти такі: o організація уваги учнів /у разі сприймання - установка на сприйняття/; o розповідь або лекція вчителя; o демонстрування наочних засобів навчання /з паралельним коментарем, бесідою або обговоренням/; o інструктаж /вербальний або візуальний/; o практична, творча або оцінна діяльність учнів; o аналіз та оцінка створених /або сприйнятих/ художніх робіт. Звичайно, кожному окремому уроку «відповідає» певний набір методів і методичних прийомів. Серед відомих і традиційних слід виділити такі малопоширені або новаційні, як: порівняльний аналіз, моделювання, ігровий метод, дискусія, метод проблемних та експериментальних ситуацій, колективна творча діяльність тощо. Побудова уроку залежить також від основних видів роботи, що виконуються на ньому: малювання з натури, по пам’яті, за уявою окремих предметів, натюрмортів, людини, тварин, птахів, пейзажів в різний час доби та пори року, інтер’єрів, архітектурних споруд, створення архітектурних макетів та творів декоративно-прикладного мистецтва. Педагогічна майстерність вчителя полягає в усвідомленні цілей навчального процесу, чіткому визначенні завдань конкретного етапу навчання, конкретного уроку та їх реалізації, доцільному підборі методів та форм навчання. Кожне завдання, що пропонується до виконання на уроках образотворчого мистецтва, повинно приваблювати учня новим, цікавим змістом. Потрібно зробити так, щоб творча думка дитини сягала за межі запланованого матеріалу, щоб викладена учителем у класі навчальна інформація вказувала учням нові шляхи, відкривала перед ними нові технічні можливості, сприяла виникненню прагнення до власної творчості. Учитель повинен опанувати техніку послідовно-ускладненого малюнка (способів ліплення, конструювання, витинання тощо), щоб під час уроку продемонструвати її перед учнями (на дошці). Якщо вчитель не володіє технікою схематичного малюнку, роботою аквареллю «по-сухому», «по-мокрому», мішаній техніці та іншим, його пояснення стають неповноцінними, незрозумілими для дітей. При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, яка містить такі критерії за якістю: - розкриття та відповідності теми, що вивчається; - наявність ідеї та образу, що розкривається; - якість композиції, відповідно до вивчених правил та закономірностей; - якість володіння засобами та техніками образотворчого мистецтва, на які був націлений навчальний матеріал. Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є проблемні методи навчання, які ґрунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччях і вимагають пошуку невідомих раніше рішень. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями. У позакласній діяльності з образотворчого мистецтва крім гурткової та факультативної роботи доцільним є впровадження таких її масових форм, як тематичні олімпіади, пересувні виставки, пошукові художньо-етнографічні експедиції, комплексні /з іншими видами мистецтва/ конкурси, свята й фестивалі тощо. Та головною метою в підвищенні ефективності занять образотворчим мистецтвом у школі було і є створення позитивного морально-емоційного клімату, справжньої творчої атмосфери, дійсної «школи радості» /за В.Сухомлинським/.